Інструкція

для учнів під час роботи в кабінеті історії

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з безпеки праці під час роботи в кабінеті історії загальноосвітнього навчального закладу (далі – інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-виховного процессу під час проведення занять у кабінеті історії у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності.

1.2. Інструкція є основою для розробки інструкції з безпеки під час проведення занять у шкільному кабінеті історії. Інструкція розробляється завідувачем кабінету історії та затверджується адміністрацією школи. Вимоги зазначеної інструкції є обов’язковими для виконання всіма, хто працює у кабінеті історії.

1.3. Відповідно до “Правил техніки безпеки” під час проведення навчально-виховного процесу в кабінеті історії загальноосвітнього навчального закладу учні, лаборанти проходять інструктаж з техніки безпеки праці та навчання, з правил надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях у кабінеті історії, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.         

2. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

2.1. Заходити до кабінету лише з дозволу вчителя, а на позакласні заходи під керівництвом класного керівника.

2.2. Зайняти своє робоче місце відповідно до схеми розміщення учнів класу.

2.3. Не заносити до кабінету предмети, які можуть загрожувати життю і здоров’ю учнів, колючі і ріжучі предмети, сірники, газові пістолети, балончики, зброю різного типу.

2.4. Звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів.

2.5. Перевірте наявність і надійність обладнання, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання.

2.6. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

2.7. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена вчителем.

3. Вимоги техніки безпеки під час роботи

3.1. Дозволяється виконувати лише ту роботу, яка доручена вчителем або передбачена завданням.

3.2. Учням дозволяється розпочинати виконання роботи лише після дозволу вчителя.

3.3. Під час роботи чітко виконуйте всі правила роботи зазначені вище, а також поточні рекомендації вчителя.

3.4. При раптовому відключенні обладнання негайно повідомити вчителя і припинити роботу до вияснення та усунення ним виявленої несправності.

3.5. Під час роботи учню забороняється самостійно усувати виникаючі несправності.

3.6. Відкривати вікна та провітрювати кабінет тільки з дозволу вчителя.

3.7. Не загромаджувати проходи між рядами робочих столів сторонніми предметами.

3.8. Забороняється палити в кабінеті.

3.9. Вмикайте світло та користуйтеся електричними приладами тільки під наглядом вчителя.

3.10. У випадках пошкодження електричного обладнання та дротів (іскріння, коротке замикання тощо) вимкніть електромережу до приведення її в безпечний стан.

3.11. Не допускайте закладення в електричні розетки будь-яких сторонніх предметів.

3.12. У випадку отримання травми негайно зверніться до вчителя.

4. Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи

4.1. Приберіть робоче місце, здайте вчителю навчально-наочні посібники, якими ви користувалися під час роботи.

4.2. Під час виходу з кабінету необхідно зберігати порядок і організованість.

5. Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У разі травмування, поранення або якщо відчувається недомагання негайно повідомити вчителя.

5.2. До появи медичного працівника за необхідності надайте першу долікарську допомогу потерпілому.

5.3. У разі виникнення загоряння необхідно:

- вимкнути електромережу;

- негайно вивести учнів з приміщення;

- повідомити адміністрацію школи та пожежну охорону;

- ізолювати місце пожежі, не дозволяючи вогню поширитись на інші кабінети та приміщення навчального закладу;

- зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався в сусіднє приміщення;

- приступити до ліквідації осередку вогню, при цьому легкозаймисті та горючі матеріали, електропроводку слід гасити піском, накривати кошмою, порошковим вогнегасником і лише знеструмлену електромережу можна гасити водою або іншими наявними вогнегасниками.

5.4. У разі виникнення загрози враження електричним струмом негайно повідомити викладача та вимкнути електромережу, негайно припинивши виконання практичної роботи. Усунення несправностей дозволяється виконувати лише електрику.

Вимоги до сучасного кабінету історії

        Це має бути окрема аудито­рія у навчальному закладі, зведено­му за типовим проектом. Дуже ба­жано, щоб у комплексі з кабінетом знаходилось і підсобне приміщен­ня. Саме наявність підсобного при­міщення дозволяє вчителю усаміт­нитися, відключитися, зосередити­ся та набратися сил перед черговим уроком, поділитися враженнями чи порадитися з колегою. І в цьому аспекті значення „підсобки” неза­мінне.

      Навчальна аудиторія має відповіда­ти санітарно-гігієнічним вимогам: бути просторою, теплою та затиш­ною, добре освітлюваною та про­вітрюваною.

        Що ж до розташування кабінету історії у приміщенні навчального закладу, то це питання не є прин­циповим, однак досвід підказує, що виправданим є розміщення по­руч (одне крило чи поверх) кабіне­тів навчальних дисциплін одного циклу.

     Важливе значення має виг­ляд меблів, якими обладнаний ка­бінет. Звичайно, найкраще, якщо це фабричний комплект, який включає в себе, крім набору учнів­ських столів та стільців, меблеву стінку, розраховану на зберігання необхідного методичного забезпе­чення. Рекомендуємо не прикріп­лювати парти до підлоги намертво. Це дасть можливість Вам у разі необхідності розташувати їх по пери­метру чи парами, одна навпроти одної при організації групової ро­боти школярів. У деяких кабінетах парти можуть бути розташовані у формі амфітеат­ру.

       Важливе також оформ­лення передньої стінки, яку склада­ють державна символіка України, розкладна проста чи магнітна дош­ка, екран, шафи з тумбами, стаціо­нарний стелаж чи рухома підставка для книг.

      Органічним доповненням мо­жуть служити оформлені на стіні умовна стрічка часу чи вікна історії, карти-схеми, портрети видатних істо­ричних постатей, вислови про істо­рію відомих людей. Вони закладають у підсвідомість розуміння того, що іс­торія – це процес діяльності людей, руху суспільства в часі й просторі та його постійного переосмислення, по­шук пояснення того, що відбувається на наших очах.

       Набір старожитностей та традицій­ної народної атрибутики (макети будівель, зразки національного одягу та предметів домашнього по­буту, вишиті рушники, писанки чи інші предмети ужиткового мистец­тва) дадуть можливість відчути пра­цюючим тут подих століть, аромат історичних епох, підкреслять не­повторний колорит місцевого істо­ричного середовища.

        Щодо оформлення в кабінеті стен­дів, то з деяких пір це питання ви­кликає дискусію в учительському середовищі.

       Тут дійсно не може бути однієї точки зору. Адже навряд чи доцільно, про­вівши в кабінеті євроремонт, нагро­маджувати на стінах стенди, що не несуть актуальної інформації. Тим більше, якщо у Вас є можливість, клацнувши мишкою, познайомитися з нею в Інтернеті чи з СО-комплекту. Однак якщо у Вас немає високотехнологічних джерел і носіїв інформації, то такі стенди просто необхідні для то­го, щоб заповнити порожнечу. Най­більш поширеним варіантом змісту таких стендів є коротка історія етапів української державності. На ок­ремому стенді варто зафіксувати ос­новні віхи з історії рідного краю.

     Необхідним елементом матеріальної бази сучасного кабіне­ту є наявність у ньому технічних за­собів навчання, що відповідають специфіці суспільствознавчих пред­метів і без допомоги яких щоразу важче забезпечувати належний рі­вень викладання. До них ми відносимо кодоскоп, діа-та/чи кінопроектор, екран та меха­нізми зашторювання, магнітофон, телевізор (відеомагнітофон з відеоте­кою), підставки для апаратури, об­ладнані електроосвітленням стенди, карти чи схеми, настінний годин­ник, хронометр чи таймер. Дедалі ширшого використання набуває й сучасна оргтехніка – ксерокс та комп'ютер у комплексі з програмним забезпеченням та електронними носіями інформації.

      Додатковий затишок створять ліно­леум, панелі та портьєри, що відповідають кольору стін. А зі сма­ком проведене озеленення не тіль­ки зробить затишним кабінет, але й додасть Вам кисню в прямому й переносному смислі слова.

      Такий дизайн, крім усього іншого, сприятиме шанобливому ставлен­ню учнів не тільки до Вас, але й до кабінету та предметів, які в ньому викладаються.

     Для підтримки матеріальної бази ка­бінету в належному стані та його по­точного ремонту в кабінеті потрібен набір необхідних інструментів.

      Навчально-методичний комплекс кабінету – це показник професій­ної зрілості педагога. Він може складатися з ряду структурних еле­ментів:

Джерела та література:

• речові джерела;

• збірники документів, хрестоматії;

• основні й додаткові підручники;

• довідкова література (словники, довідники, енциклопедії тощо);

• наукові та методичні видання;

• художня література з історичної тематики;

• періодичні видання або витяги з них;

• сценарії заходів;

• роздавальний матеріал.

Наочні посібники,  виготовлені типографським способом:

• настінні карти;

• учнівські атласи;

• контурні карти;

• репродукції картин;

• таблиці, схеми;

• діаграми;

• фотоальбоми, тематичні каталоги;

• діафільми та слайди;

• кінофільми, відеофільми та відеосюжети (відеотека);

• інформація на електронних носіях.

Нефабричні наочні матеріали:

• фотографії та фотомонтажі;

• матеріали, зібрані чи виготовлені вчителем та учнями;

• тематичні стенди;

• поурочні папки учнів;

• демонстраційні матеріали для кодоскопа;

• систематизований каталог наочності.

Навчальна документація:

• нормативні документи  (Конституція, закони України про освіту, Національна доктрина розвитку освіти України);

•  програми   для профільних класів (державні та регіональні), що викладаються у ЗНЗ;

• план роботи кабінету;

• правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті;

• навчально-тематичне планування;

• графік проведення тематичних атестацій з кожного курсу, який читається в кожному класі;

• тематичні папки для накопичення розробок уроків та напрацювань учителя.

     Важливе значення має збереження навчально-методичного комплексу. Для зберігання бібліотечного фонду використовуються стелажі чи шафи-стінки. Таблиці, схеми й картини найкраще зберігати у спеціально обладнаних нішах (ящиках). Аудіовізуальні матеріали можна розмістити в шафах, ящиках чи шухлядах. Якщо частина інформації знаходиться на електронних носіях, придбайте дискетницю чи підставку для компакт-дисків.

    Необхідну навчальну документацію, роздавальний матеріал найкраще зберігати в окремих файлах, систематизувавши їх у тематичних папках. Для кращого збереження навчально-методичного комплексу проведіть його систематизацію та складіть каталог за кожним із розділів. Усі наявні в кабінеті матеріальні цінності мають бути занесені до інвентарної книги. Їх облік та списання з рахунку мають проводитися відповідно до вимог нормативних документів.

  Окремим і важливим структурним елементом навчально-методичного комплексу кабінету можуть бути методичні стенди. Необхідність їхнього оформлення диктується тим, що якщо історичний стенд може дати учневі знання, які швидко забуваються чи застарівають, то стенд з методики викладання предмета озброїть учня вмінням самому знаходити ці знання. У кабінеті можуть бути обладнані такі методичні стенди:

• „Основні завдання шкільної суспільствознавчої освіти”;

• „Ключові історичні компетентності”;

•  „Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”;

• „Комплекс речових, письмових та усних джерел – фундамент історичної науки”;

• „Пам’ятки для роботи на уроці історії”.