top of page

      Кімната                      

            Бойової слави

Війна… Таке коротке і страшне слово. Скільки горя, сліз, сиріт і вдів приносить вона. І хоча минуло вже 70 років як закінчилася Друга світова війна, пам’ять  про ті страшні й трагічні події залишається живою.

Україна втратила у цій війні до 9 млн. чол.. На території Калайдинцівської сільської ради у вересні 1941 року загинуло 65 воїнів. За роки війни в село Калайдинці не повернулося 163 особи, в с. Хитці - 140 осіб, Клепачі - 75 осіб, Халепці - 75 осіб, Лушники - 38 осіб. У часи окупації було розстріляно 53 чоловіки. 

Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть вони у народній пам'яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Батьківщину. Народ, осяяний історичною пам'яттю - нездоланний. Ми мусимо знати і не забувати ціну війни і перемоги. 

9 травня 2005 року в урочистій обстановці за участі ветеранів, солдатських вдів, остарбайтерів, дітей війни, учнів школи, представників районної місцевої влади було відкрито кімнату Бойової слави.
 

У залі знаходиться 10 експозицій, кожна з яких - не просто розповідь про війну, а болюча сторінка, пережита нашими людьми у часи лихоліття. 

  • Напередодні

  • Випробування вогнем

  • Трагедія відступу

  • Окупаційний режим в Україні - геноцид народу

  • Докорінний перелом 

  • У серці народу вічно і поіменно

  • Трагічне відлуння подвигу

  • Наша біль, наша пам'ять

  • Шляхом перемоги

«Їх не можна забуть», -

Матері промовляють і діти.

«Їх не можна забуть», 

Вони в бронзі живі і в граніті.

«Їх не можна забуть», –

Шепчуть стомлено сиві тополі,

«Їх не можна забуть», 

озивається колосом поле.

Вічна слава солдату - герою 

І солдату без нагород

Хто загинув хоробро від бою

Захищаючи рідний народ

bottom of page