top of page

Його ім'я носить наша школа

Генерал-майор Федір Дмитрович Рубцов

Меморіальна дошка Ф.Д. Рубцова на фасаді школи

Пам’ятник односельчанам, загиблим у роки другої світової війни

19 грудня 2001 року під час відкриття нового приміщення школи Президентом України Л. Д. Кучмою школі було присвоєно ім'я генерал-майора Ф.Д. Рубцова, який героїчно загинув у трагічно вересневі дні 1941 року у с. Калайдинці. Цього ж дня було урочисто відкрито меморіальну дошку герою на фасаді школи.

 

Ніхто не забутий, ніщо не забуте» - під таким гаслом проходили заходи, організовані Калайдинцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Присвячені 60 річчю визволення України від німецько-фашистських загарбників. В цей день 28 жовтня 2004 року в школі була відкрита кімната Музей генерал-майора Ф.Д.Рубцова – « Його ім’ я носить наша школа». В урочистих прийняли участь внучки генерала Тетяна Юріївна та Ольга Юріївна.

Експозиції:

Кімната містить відомості, про генерал-майора Ф.Д.Рубцова, який захищав нашу Вітчизну від німецько – фашистських загарбників і загинув смертю хоробрих у с. Калайдинцях у вересні 1941 р. У експозиціях «Як гартувалася сталь», «У полум’ї громадянської війни», «У снігах Фінляндії» та «Заради миру, щастя і життя» розміщені матеріали про дитинство, Онучка Ф.Д.Рубцова Тетяна під час юність Ф.Д.Рубцова, його участь святкування дня Перемоги (2011 р.) у громадській, фінляндській та у Другій світовій війнах, карта бойових дій 66 стрілкового корпусу 21 армії з 26.06.1941 р. по 18.09.1941 р., фотографії Ф.Д.Рубцова, його родини бойових побратимів.Відділ « Минає час, а пам’ять не згасає» та « Герої з нами назавжди» містить фото і матеріали вшанування пам’яті про Ф.Д.Рубцова та воїнів, які полягли захищаючи с Калайдинці. В експозиціях кімнати містяться документи та листи із особистого архіву сім’ї Рубцових, надані дочкою і внучками Федора Дмитровича.

У нашому селі, у центрі самім 

Між беріз, що золотом горять,

Звівся на високім п'єдесталі 

Невідомий бронзовий солдат.

Тут спокійно у могилі братській

Молоді бійці давно лежать

Разом з командиром, із Рубцовим

Вічним сном у цій могилі сплять.

Він загинув, захищавши мужньо

Рідне нам від ворога село...

Скінчились снаряди і патрони

І товаришів вже не було.

І тоді Рубцов, зірвавши чеку

У важкій гранаті бойовій...

Впав на землю, кров'ю весь обмитий,

Бій скінчивсь. Його останній бій.

Ольга Босікова

bottom of page