Історія політичної в’язниці «на Лонцького» розпочинається з 1919 -23 років, коли до колишніх казарм жандармерії було добудована тюрма на три поверхи, розрахована на півтори тисячі осіб. За “польських часів»  тут одночасно могло міститися триста осіб. Саме тоді тюрма стає політичною, серед її в'язнів — зокрема люди, які боролися за незалежність України.

1939 року будівлю зайняло управління НКВД у Львівській області, відтак “місткість об'єкта” розширили і до початку німецько-радянської війни під слідством інколи перебувало і три з половиною тисячі в'язнів. Тюрми були переповнені представниками всіх націй, які мешкали у Львові - українцями,  поляками, євреями. 

Нам відомо про багатьох із тих, хто пройшов «Дантове пекло» у споруді «на Лонцького»,  але більшість залишається невідомими. Експозицію музею завершує стела пам'яті людей, розстріляних страшного літа 1941-го року. Встановлені істориками імена – українців, поляків, євреїв, вірмен, росіян, німців – написані усі разом, незалежно від національності, віку, політичних поглядів. Вони були рівними перед обличчям смерті, вони рівні у пам'яті наступних поколінь.  Всіх їх вбито, так як вбито чи покарано попередні і наступні покоління, бо ці люди посміли боротися за право жити у вільній країні.  Тому музей розповідає їх історію під гаслом “заради свободи” і нагадує кожному відвідувачеві: те, що відбувалося на території тюрми, є уособленням злочинів проти людства, котрі не можуть бути забуті. 

У віртуальній екскурсії 5 кімнат, загальна тривалість аудіосупроводу 8 хв.

Адреса: м. Львів, вул. Степана Бандери 1, вхід з Брюллова, колишньої Лонцького

Тел.: (038) 247 4220